Традиції

Унікальне

Вибрані цитати від відомих людей, які надихають

Для того, щоб зважитися на зміни у своєму житті та почати не просто мріяти, а діяти, деколи людині потрібно не так і багато - всього лише мотивація, або вчасно почуте слово. В сьогоднішній підбірці - цитати, здатні стати стимулом для великих змін і всередині, і навколо вас.
Бажаю удачі і позитивних тенденцій в житті!
Отже, цитати, які надихають та здатні змінити життя:

1. Невдача - це просто можливість почати знову, але вже більш мудро. Генрі Форд

2. Якщо проблему можна вирішити, не варто про неї турбуватися. Якщо проблема невирішальна, турбуватися про неї безглуздо. Далай Лама
3. Наш великий недолік в тому, що ми занадто швидко опускаємо руки. Найбільш вірний шлях до успіху - весь час пробувати ще один раз. Томас Едісон

4. Особисто я люблю суницю з вершками, але риба чомусь надає перевагу черв'якам. Ось чому, коли я йду на риболовлю, я думаю не про те, що люблю я, а про те, що любить риба. Дейл Карнегі

5. Прокидаючись вранці, запитай себе: «Що я повинен зробити?» Увечері, перш ніж заснути: «Що я зробив?» Піфагор

6. Бідний, невдалий, нещасливий і нездоровий це той, хто часто використовує слово «завтра». Роберт Кійосакі

7. Старі завжди радять молодим заощаджувати гроші. Це погана порада. Не збирайте копійки. Вкладайте в себе. Я в житті не заощадив і долара, поки не досяг сорока років. Генрі Форд

8. Я цього хочу. Значить, це буде. Генрі Форд

9. Я не терпів поразок. Я просто знайшов 10000 способів, які не працюють. Томас Едісон

10. Важка праця - це скупчення легких справ, які ви не зробили, коли повинні були зробити. Джон Максвелл

11. Раніше я казав: «Я сподіваюся, що все зміниться». Потім я зрозумів, що існує єдиний спосіб, щоб все змінилося-змінитися мені самому. Джим Рон

12. Урок, який я засвоїв і якому слідую все життя, полягав у тому, що треба намагатися, і намагатися, і знову намагатися - але ніколи не здаватися! Річард Бренсон

13. Роби сьогодні те, що інші не хочуть, завтра будеш жити так, як інші не можуть.

ХАРАКТЕРНИКИ - ОДВІЧНІ ХРАНИТЕЛІ КОЗАЦЬКОГО РОДУ

10 цікавинок про українські вишиванки

http://www.uamodna.com/articles/10-cikavynok-pro-ukrayinsjki-vyshyvanky/

Символізм українського віночка

http://www.uamodna.com/articles/symvol-ukrayinsjkogo-vinochka/

Походження назв місяців

Вік "чомучок" настає несподівано. Та неможливо не помітити його прихід. Здається, усе, що каже дитина, починається з "А чому?.." Іноді не знаєш навіть, що відповісти. Ця стаття - маленька допомога батькам таких людей.

Назва січень походить від слова "Січа". У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва лютий закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).

Назва березень закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

Квітень носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає " сонячний".

Травнем останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

Червень походить від слова "червець". Саме в цей час з´являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

Липень - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

Серпень - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

Назва вересня прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

Жовтень - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

Грудень - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

ПИСАНКА- КРАСУНЯ...

Котилася писаночка з гори на долину,

Прикотилась простісінько до нас у гостину.

А за нею йде Великдень, несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.

Роман Завадович

Писанка... Справжня українська красуня! Про неї складають вірші, пісні, легенди, пишуть наукові трактати. Без неї Великодні свята неможливі, адже вона символ Великодня. Це справжня гордість нашого народу. Готуючись до Великодня, кожна господиня подбає, щоб у неї в святковому кошику була ця красуня. Але чи знаєте ви, що існує багато видів великодніх яєць: крашанки, дряпанки, шкрябанки, мальованки, крапанки, бісерівки тощо. Саме про них піде далі мова...

КРАШАНКА

Крашанки – це пофарбовані ("красити" – фарбувати) у різні кольори відварені курячі (інколи, гусячі) яйця.Основний крашанковий колір - червоний, він символізує радість життя. Жовтий колір уособлює місяць і зорі, а також - врожай; блакитний – здоров’я; зелений - щорічне воскресіння природи; чорний з білим – пошану до духів.
Збереглися старовинні рецепти фарб для яєць: темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. Із комах-червеців отримують яскраво-червону фарбу.

Легенда про крашанку

Найперше великоднє яйце, як символ воскресіння з мертвих, Свята рівноапостольна Марія Магдалина принесла римському імператору Тіберію зі словами:"Христос Воскрес!" Тіберій не повірив і сказав: «Цього не може бути, так само, як і це біле яйце ніколи не буде червоним!" У ту ж саму мить яйце стало червоним. Так з’явилася перша крашанка.

МАЛЬОВАНКИ

"Малювати" яйця можна акварельними або акриловими фарбами, або спеціальними фарбами та лаками для яєць.

Сучасні діти навіть примудряються малювати фломастерами. Але, звичайно, справжні майстри дотримуються старовинної техніки: зварені протягом восьми хвилин яйця тримають у гарячій воді. Одне дістають, насухо витирають і ставлять у чарочку. Розфарбовують пензликом верхню частину яйця – на гарячому яйці фарба швидко висихає. Яйце перевертають і розмальовують іншу частину.

Важливо, щоб яйця були гарячими, тоді фарби не розтікаються і швидко висихають.

КРАПАНКИ

Легенда про крапанку

На Гуцульщині оповідають, що Діва Марія писала писанки і дарувала їх Пілатові, щоб той змилувався над її Сином. Беручи до рук яйце, Мати Божа плакала і слізьми обливала свою роботу, і від тих крапаючих сліз з’являлися цятки. Так виникли крапанки.
Крапанки – це найпростіші писанки.
Запалену свічку трохи нахиляють над яйцем і накрапують віск. Коли воскові плямки застигають, яйце занурюють у фарбу. Як тільки фарба висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають – на кольоровому яйці залишаються світлі крапки. Можна також використовувати техніку мальованки – наносити різнокольорові крапки пензликом.

Найменші писанкарі ставлять крапочки … пальчиками, вмочуючи у різні фарби.

ВИШИВАНКИ

Фаберже відпочиває... Так, саме так, адже ця вишиванка - справжня красуня!!! Маловідомий, незвичайний, але дуже цікавий, хоч і складний, спосіб прикрасити великоднє яйце – вишити його.
Так само, як вишивають рушники чи серветки звичайними нитками для вишивання, за допомогою звичайної голки.
Але яєчна шкаралупа – матеріал крихкий, тому будь-який неточний рух руки призводить до непоправного пошкодження виробу.

БІСЕРІВКИ

Бісерки або бісерівки виготовляються різними шляхами.
Сире яйце видувають, просушують і натирають восковою свічкою. Потім запалюють свічку, підчеплюють голкою бісеринку та, потримавши секунду-дві над полум’ям, швидко прикладають до яйця. Нагріта бісеринка надійно приклеюється до воску.
Такі бісерки називають іще восківки.
Зараз частіше бісеринку просто приклеюють до яйця клеєм.
В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця.

Зазвичай, бісерки робили в монастирях, оздоблюючи пасхальні яйця навіть маленькими іконками, тому бісерівки часто називають монастирськими писанками.

ПИСАНКА - КВІЛІНГ

Кві́лінг (англ. Quilling — рюш. Походить від слова quill — пташине перо, гофрувати, плоїти, паперокручення) — мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу. (вікіпедія)

Ця техніка вже увійшла в наше життя і пропонує нам іноді неймовірні рішення щодо декорування різних предметів! Можна створити за допомоги квілінгу й писанку. Композиції можуть бути плоскими або об’ємними.

Вам знадобляться: тонкі довгі смужки кольорового паперу (їх можна купити у магазинах канцтоварів). Якщо ж волієте зробити їх самі, то вони повинні бути досить щільними, рівними по ширині і добре профарбованими, щоб край готової деталі виглядав акуратно. Поверхня тих смужок також може бути різною – матовою або глянцевою. Ширина – від 1 до 15 мм. Для закріплення готових деталей потрібен густий клей на водній основі (наприклад, ПВА), бажано з дозатором.
Як зробити: смужки накручуємо на дерев’яну шпичку або на спеціальний пристрій для квілінгу (також є в крамницях, де продають папір для квілінгу) і після того, як надамо їм потрібного розміру та форми, приклеюємо до яйця.

ДРЯПАНКИ ТА ШКРЯБАНКИ

Виходячи з цієї дещо смішної назви, такі великодні яйця виготовляються шляхом видряпування візерунку на пофарбованій поверхні яйця.
Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та вправності.
На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Один необережний рух - і робота втрачає свою досконалість.

Навряд чи дорослі довірять таку кропітку працю маленьким майстрам.

МОЯ УЛЮБЛЕНИЦЯ - ЛІНИВА ПИСАНКА

Не думайте, що я така вже нікудишня господиня, просто на виготовлення цієї писанки йде зовсім мало часу. Одягається така наклейка на яйце, як сорочечка, і в ложці опускається в окріп. Раз, два, три… "Сорочечка" щільно обліплює яєчко. Яскраво, гарно, швидко, зручно, але – у всіх однаково!!! Ні прояву фантазії, ні виразу почуттів… Втім, і у "лінивку" можна вкласти душу: красиво викласти на тарілочці, або підвісити на гарній мотузці, як оберіг Вашого дому.

ПИСАНКА-МОТАНКА

Ще одним способом оздоблення великодніх яєць є обмотування їх кольоровими нитками. Вам знадобляться: двосторонній скотч і спеціальні нитки різних відтінків.
Як зробити: спочатку обмотуємо яйце скотчем, а потім нитками – дуже акуратно, постійно пригладжуючи пальцями, щоб рівненько лягали. Техніка ця дає змогу вигадувати й створювати різні геометричні орнаменти. На обмотування одного яйця треба витратити в середньому годину.

ПИСАНКА - ВИТИНАНКА

Не віриться, що таку красу можна виготовити зі звичайного яйця... А виявляється можна... за допомогою бормашинки. Жив на Донеччині в старовинному місті Артемівську дивовижний чоловік, який творив красу. Дмитро Анатолійович Денисенко – писанкар; він – Народний майстер із розпису і різьби на пташиних яйцях. Однак не тільки розписом крашанок, а ще однією дивовижною майстерністю славиться артемівський писанкар: він займається найрідкіснішим і найважчим видом мистецтва – різьбою на шкаралупі яйця. «Ажурне павутиння» або «витинанка на яйці» – саме так називають ювелірне мистецтво митця з Донеччини.
На перепелиних, курячих, гусячих та страусових яйцях він вирізьблює фантастичні узори за допомогою стоматологічної бормашини. Техніка Денисенка – унікальна. Пташині яйця перетворюються в умілих руках на унікальні і ажурні витвори мистецтва.

Писання, малювання, шкрябання та наклеювання вимагає багато часу, а його так бракує в наш комп’ютерний вік. Особливо складно віднайти час та терпіння для спільної роботи з невмілою малечею. Значно простіше піти до магазину та придбати промислову великодню прикрасу. Звісно, простіше та швидше…

Але... працюючи над своєю писанкою разом із дітьми, оповідаючи дитині старовинні легенди, ми, тим самим, прививаємо дитині і любов до свого роду, своєї землі, прищеплюємо відчуття себе частинкою великого народу, паростком могутнього дерева. І оце відчуття прадавньої величі та могутності власних коренів не купиш у магазині ні за які гроші!

Тож малюймо, шкрябаймо, вишиваймо чи ... врешті-решт хоча б створюймо ліниві писанки-наклейки, але не даймо загинути нашим звичаям, нашим традиціям, нашому роду!!!